10 грудня 2017р в Єкатеринбурзі (Росія) пройшов 3-й чемпіонат Світу з кіокушин карате KWU серед чоловіків і жінок – 3rd KWU World championship.
Серед 7 спортсменів які представляли Україну на цьому турнірі, тільки Анна Ізбедська (Всеукраїнська Федерація Кіокушин-кан карате-до, СК “Тенно Додзьо”) змогла пробитися до фінальної частини чемпіонату і завоювати срібло.
Після повернення додому, ми поспілкувалися з Ганною і попросили трохи розповісти про поїздку і участі в чемпіонаті Світу.
Анна, перш за все, хотілося б привітати тебе з завойованим сріблом на 3-му Чемпіонаті Світу KWU, який пройшов в Єкатеринбурзі 9-10 грудня.
Доброго дня! В першу чергу хотілося б висловити подяку всім, хто мене підтримував. Окреме спасибі тренеру Трофімцов Сергію Володимировичу за вкладені сили, час і віру в мене. Спасибі Тузу Олександру Миколайовичу за фінансову допомогу.
Анна могла б ти розповісти трохи про себе, звідки ти, яку організацію представляєте, хто твій перший тренер, скільки років в кіокушин і крім Чемпіонату Світу KWU які в тебе успіхи в Україні та на міжнародній арені?
Я народилася 30 квітня 1993 року в селі Хатки, Скадовського району, Херсонської області. Почала займатися карате з 9 років. Мій перший тренер – Кравчук Ігор Михайлович. З ним я зробила перші кроки в карате. До 17 років була в федерації IKO, в Бранч Сергія Сергійовича Всеволодова. У 2011 поступила в національний університет фізичного виховання і спорту України і в цьому ж році продовжила займатися карате у семпая Трофімцов Сергія Володимировича.
Приїхавши з маленького села до столиці України виникли складнощі з пошуком тренера, так як крім брата знайомих не було. Тренера, з яким тренуюся по сей день зустріла випадково. Пішла в диспансер на плановий медогляд від університету, де проходили мед. обстеження група каратистів з тренером, так і відбулося знайомство. Прийшла на перше тренування в клуб «Тенно Доджо» і як зараз пам’ятаю – було дуже жорстке «фізо». Після тренування хлопці мені сказали: «Якщо ти прийдеш після такої« фізухі », значить ти тут залишишся». Ось так пройшло моє бойове хрещення в цьому клубі.
З 2012 паралельно з тренуваннями по карате займалася регбі – 7. Складалася в Національній збірній України, виступала на чемпіонатах Європи. Але з часом зрозуміла, що в карате більше можливостей проявити себе як особистість і як спортсмен.
В цілому, карате я займаюся 15 років. Зараз перебуваю в складі збірної України з кіокушин-кан карате. На міжнародній арені по дорослим я почала виступати з 2014 року. Першою моєю поїздкою був чемпіонат Європи в Болгарії за версією IFK. І в першому ж колі зустрілася з дуже талановитої і знаменитої спортсменкою з Великобританії Еммою Марквелл (Emma Markwell). Бій я програла, але отримала колосальний досвід. Після цих змагань брала участь в Чемпіонаті Європи з Кіокушин-кан карате в Берліні, тут мені так само не вдалося виграти, але отримала приз за «Дух і Волю до перемоги». Брала участь на другому Чемпіонаті Світу KWU, який проходив в Хабаровську. У 2015 зайняла перше місце на міжнародному турнірі в Болгарії «The cup of Hanshi». Брала участь в першому Чемпіонаті Європи KWU, Белград (Сербія). Чи не на всіх турнірах мені вдавалося перемагати, але від турніру до турніру я набувала все більший досвід. У 2017 році у мене вийшло практично все, що ми запланували. Поїхали в Польщу на Чемпіонат Європи (WKB) і тут мені вдалося посісти перше місце, «Уррррррааааа» – ця перемога дала мені впевненість у собі! Через 2 тижні після Європи, наша команда «Тенно Доджо» вирушила до Білорусі на кубок Гомеля, де я провела 2 бою і в результаті посіла друге місце. На всіх перерахованих вище турнірах, мені в першому ж колі траплялися дуже сильні спортсменки з різних країн (Росія, Литва, Британія), але як кажуть: «Працюючи з сильними ти сам стаєш сильнішим» – ось так і у мене вийшло.
В Україні не проходив відбір на Чемпіонат Світу, розкажи, як ти потрапила на цей турнір, це було твоє бажання або тренера і організації?
В Україні відбору на Чемпіонат Світу KWU не було. Багато організацій відмовилися брати участь в даному турнірі через те, що він проходив в Росії. Але мені дуже хотілося поїхати на даний турнір бо він «найкрутіший». Не було ще турнірів краще, ніж Чемпіонат Світу KWU. Мене відібрали за попередні заслуги.
Ганна, коли ти почала готуватися до чемпіонату, як і де проходила підготовка?
Підготовка до змагань почалася за 3 місяці до старту. Ми почали працювати з дієтологом, склали план тренувань і почали готуватися до чемпіонату. Тренування проходили під керівництвом Трофімцов Сергія Володимировича. Тренувалися ми кожен день, крім неділі (один день був відпочинок – Охххх як же я любила цей день). Процес підготовки був складний і дуже насичений. Іноді після тренування не хотілося йти додому тому – що сил взагалі не було !!! Напередодні Чемпіонату Світу, я взяла участь у двох чемпіонатах. Перемоги на цих турнірах додали мені впевненості в своїх силах.
Розкажи про організацію Чемпіонату світу, як вас зустріли, де ви проживали, які заходи відвідали?
Організація турніру була на високому рівні. Нас зустріли волонтери, провели до автобуса і наша команда вирушили до готелю «Онєгін». Заселилися ми не відразу, потрібно було трошки почекати так, як рано прилетіли (встигли трошки засмутитися), але потім все було просто супер. Організатори турніру приготували класні подарунки для бійців і суддів, всі залишилися дуже задоволені. Були організовані різні екскурсії для бійців і для суддів. Бої проходили на великій арені, було 2 зали – один розминку і інший зал для поєдинків. Дуже багато було моніторів, де учасники могли дивитися, як проходять поєдинки, в основний зал нас не пускали. Волонтери постійно шукали бійців, які повинні були битися і проводили нас в основний зал. Загалом, організація дуже крута, все пройшло шикарно. Ось на такі турніри хочеться їздити частіше !!!
Скільки ти провела поєдинків на турнірі, хто були твої суперниці, який бій був самий хвилюючий?
У перший день, я провела три поєдинки. «Мандражу» сильного не було, була впевненість в собі, як ніколи! «Для мене найголовніше пройти перший бій і потім все піде добре» – постійно промовляла я собі. Перший бій з спортсменкою з Німеччини (Lara Seydel) і я його проходжу дуже впевнено. Ну думаю, «фууууххх справа пішла». Другий бій був теж дуже важливим за вихід в півфінал з Aleksandra Lesniewska (Польща), дуже брудно працювала полячка, багато симулювала і била туди, куди не можна. І цей бій досить впевнено проходжу, і тут відразу ж думки: «Я в призах, Ураааааа». Третій бій був уже за вихід у Фінал зі спортсменкою з Росії, Марією Савельєвої. Бій був дуже цікавий і тривав 2 години. Коли тренер кричав Аня останні 30 секунд, ну думаю «все, треба вичавити все, що є, адже вся Україна дивиться і переживає», і у мене це вийшло! Сльози, радість, сміх і не віриться, що я в фіналі такого крутого чемпіонату.
У фіналі я боролася з Diana Maciute (Литва) – найстарша учасниця чемпіонату, досвідчений і сильний спортсмен. Фінальний поєдинок взагалі не пам’ятаю, так як це були такі емоції, що просто не передати словами. Сиджу зараз і дивлюся на YouTube, як все пройшло – як одна мить все пролетіло.
Думаю не секрет, що на турнір в Єкатеринбург багато українських бійці і тренери не поїхали по так званій політичній причини. Як ти сама до цього ставишся і що б відповіла тим людям, хто політику ставлять вище спорту і результату?
Я за спорт поза політикою. І в моїй голові навіть не виникало питання, їхати чи ні на цей чемпіонат. Скажу одне, що це дуже статусний чемпіонат і не важливо, де він проходить.
Тим, хто ставить політику вище спортивних досягнень і цілей, можу сказати – кіокушин – це одна велика родина, яка об’єднує людей, незалежно від кольору шкіри, національної приналежності, віросповідання і політичних переконань.
Думаю всім зрозуміло, що на цьому результаті ти не зупинишся, які в тебе плани і цілі на найближче спортивне час?
Зараз хочу відпочити. У новому, 2018 році, буду готуватися до здачі на перший дан, шалено хочу «Чорний пояс». Якщо все складеться позитивно, то іспит буду здавати в Японії (ще одна мрія дитинства).
Будемо працювати, розвиватися і сподіваюся, в майбутньому золото буде нашим.
Анна, Дякую за інтерв’ю.
Розмовляв Чередниченко Юрій
